ТЕРНОВА ХУСТКА -- РОДУ ОБЕРІГ
У рідній хатині, у маминій скрині,
В правому куточку справжнісінький скарб…
Хусточки, хустини - червоні і сині,
Квітами рясніє розмаїття фарб.
Попрошу у мами, відчинити скриню,
Дістану…- Роздивлюсь…- Кину на плече,
Хустками пишалась кожна господиня
В качурах… У квітах… Радість для очей.
Десь на самім споді – зелена лежала,
По краях тоненькі довгі тороки,
І дівка, і жінка її завивала,
Великої хустка та була руки.
Як мені кортіло, дістати хустину
Закрутити в неї голову на мить,
Глянути в люстерко на одну хвилину,
Згадаю дитинство - серденько щемить…
Дістались у спадок хустини від мами,
Й свекруха віддала – пов’язуй , міняй…
Хустини мов птахи, попід небесами,
Райдуги-веселки барвистий розмай…
Жоржини і мальви, троянди й любисток,
Ромашки, волошки, маки наче кров,
Біла –нареченим, для дружин – невісток,
Діставаймо ж, любі, хустини зі скрині,
Вони споконвіку жінкам до лиця,
Завиваймось в хустку і завтра…-І нині,
Хай живе одвічно традиція ця…
У рідній хатині, у маминій скрині,
В правому куточку справжнісінький скарб,
Хусточки, хустини - червоні і сині,
Квітами рясніє розмаїття фарб…
7 грудня -- День української хустки.