ТЕРНОВА ХУСТКА -- РОДУ ОБЕРІГ

У рідній хатині, у маминій скрині,

В правому куточку справжнісінький скарб…

Хусточки, хустини - червоні і сині,

Квітами рясніє розмаїття фарб.

Попрошу у мами, відчинити скриню,

Дістану…- Роздивлюсь…- Кину на плече,

Хустками пишалась кожна господиня

В качурах… У квітах… Радість для очей.

Десь на самім споді – зелена лежала,

По краях тоненькі довгі тороки,

І дівка, і жінка її завивала,

Великої хустка та була руки.

Як мені кортіло, дістати хустину

Закрутити в неї голову на мить,

Глянути в люстерко на одну хвилину,

Згадаю дитинство - серденько щемить…

Дістались у спадок хустини від мами,

Й свекруха віддала – пов’язуй , міняй…

Хустини мов птахи, попід небесами,

Райдуги-веселки барвистий розмай…

Жоржини і мальви, троянди й любисток,

Ромашки, волошки, маки наче кров,

Біла –нареченим, для дружин – невісток,

Червона хустина на вірну любов.

Діставаймо ж, любі, хустини зі скрині,

Вони споконвіку жінкам до лиця,

Завиваймось в хустку і завтра…-І нині,

Хай живе одвічно традиція ця…

У рідній хатині, у маминій скрині,

В правому куточку справжнісінький скарб,

Хусточки, хустини - червоні і сині,

Квітами рясніє розмаїття фарб…

7 грудня -- День української хустки.