О, школо рідна! Ти – світило в небі

                       У тьмі прозрінь і мороці доріг,

                       Ми все життя вертатимем до тебе,

                       Переступаючи із трепетом поріг.

Дорогі педагоги, учні, батьки!

     Прийміть найщиріші привітання  з початком нового навчального року! Нехай для вас цей освітянський рік буде щасливим, багатим на нові здобутки у навчанні, перемогами над втіленням ваших мрій. Добра, тепла та злагоди усім! Хай щастить!

                     З днем народження, Україно!

Мова світанкова, пісня водограю,

Барвами веселки виграє,

Україно мила, я тебе вітаю.

Долі вдячна, що ти в мене є.

      Цьогоріч ми відзначаємо 26-у річницю Незалежності нашої держави.  До цієї знаменної дати  бібліотека підготовила книжкову виставку та виставку вишивок «Живи, Україно, для щастя і волі!»,

а також прийняла активну участь у показі світлиць територіальних громад  на святі Незалежності у місті Хмільнику.

        Сальницька світлиця була наповнена старовинними предметами народного вжитку, традиційними українськими короваями та випічкою,  старовинними і сучасними вишивками майстринь-вишивальниць:  В.С. Ісаченко, Т. І. Слободянюк, В.П. Білик та інших. Народною піснею  та запашним короваєм  вітали гостей світлиці народний аматорський ансамбль «Берегиня» Сальницького Будинку культури.

    Відповідно до протоколу засідання Організаційного комітету з проведення районного конкурсу «Людина року» від 18.08.2017 р. № 1 та Положення «Про районний конкурс «Людина року», Організаційний комітет нагородив сільського голову  Сальницької територіальної громади Леоніда Івановича Мар’євича почесним званням «Людина року».

      Також на районному святі Незалежності було відзначено шляхом занесення на районну Дошку пошани голову Сальницької організації ветеранів Олексія Володимировича Ісаченка та колектив Сальницького дошкільного навчального закладу «Ромашка» (завідуюча Любов Петрівна Крикун). Щиро вітаємо переможців. 
 Нехай свято Незалежності духмяним серпневим запахом українського хліба принесе у кожен дім щастя і добро, порозуміння  та згуртованість, мир та любов!

                     Дивна ніч на Івана Купала

      Купала – це свято  молодості, веселощів, магії та очищення. Його поважають  у селах, радо відзначають у містах. У Сальниці святкування Івана Купала  також уже стало доброю, веселою традицією. Великим театралізованим дійством та веселими конкурсами відзначили його цьогоріч у Сальниці. В ньому радо взяла активну участь сільська молодь, а також глядачі.

                  Ведучі свята -- Аня Шевчук  та Оксана Ридванюк . 

    На свято завітав Водяний -- директор Будинку культури Микола Євгенович Деренюк .

Усіх присутніх привітав зі святом сільський голова Леонід Іванович Мар'євич.

Дівчатка порадували глядачів купальським танком.

Повеселили глядачів бабусі-травниці Килинка і Пистинка, пропонуючи своє чудодійне зілля (Художній керівник Оксана Ридванюк та листоноша Валентина Білик).

 Прозвучали чудові пісні від Маши Крикун,  Каті Гузенко, Маши Бистрик, Ані Шевчук, Ані Деренюк, Марини та Христини Мазур.

Участь у конкурсі прийняли найменші учасники свята...

... і старші.

    Учасники конкурсів отримали заслужені призи, що були закуплені за кошти сільських благодійників. Свято відбуяло, попливли до синього моря вінки... На завершення відбулася весела дискотека.

Схилимо голови перед мільйонами полеглих!

       Світанок   22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов в історію нашої країни.  Горем і болем він увірвався у кожну українську домівку, кривавою раною пройшов через серця і долі. Сумно, але факт, що українців у Другій світовій війні загинуло найбільше – кожен п’ятий співвітчизник.

     В бібліотеці до цієї сумної дати підготовлено книжково-документальну виставку-спогад «Хлопчаки сорок першого року», з якої читачі зможуть детальніше дізнатися про той страшний день з історичних книг, а також зі свідчень старожилів села, що тоді були хлопчаками.

                Хресний хід у Сальниці

    У понеділок  в день Святого Духа в Сальниці відбувся Хресний хід від храму до спорудженої цього року каплички над цілющим джерелом.

          Історія цього джерела сягає ХVІІ століття. Під час нападу татар оборонців у фортеці не було. Місцевий священик з дяком, рятуючи цінності храму, кинулись тікати в поле. Поминувши село, вони звернули на болотисту місцевість вздовж невеликого струмка, що впадає в річку Сальничку. Коні ворога грузли в болотистому грунті і, здавалося, порятунок поряд, адже вороги повернули назад, та ворожа куля наздогнала дяка. Упав він на берег і на тому місці виросла калина, а поруч – верба. Священик продовжував бігти по болоту і там загинув разом з церковними цінностями. Невдовзі на тому місці пробилося джерело, що рятувало людей цілющою животворною водою.

        Минули століття. Поля і берег, на якому сталася трагедія, належали церкві – місцевому священику. На березі діти пасли гусей і бігали до кринички пити воду. Маленька дівчинка, нахилившись до водного плеса, розгледіла у воді образ Божої Матері. Вона хотіла прутиком дістатися святого образу, проте картинка згорнулась і щезла в джерелі. Дівчинка покликала своїх ровесників. Діти обступили криничку, заглядали у її глибину і кожен бачив образи святих. Вдома діти розповіли про побачене батькам, а ті звернулися до священика, який не повірив селянам, а наказав наймитам засипати джерело, щоб не толочили люди сінокосу.

       Невдовзі у священика заболіли ноги. Ніяке лікування не допомагало. Одного разу батюшці приснився сон: зцілить його вода із засипаної кринички. Розкопали джерело, виклали дерев’яне цямриння, освятили і почалось поломництво вірян до святого джерела з навколишніх сіл. Вірили, і рятувала їх Матінка Божа від хвороб і нещасть. Над джерелом спорудили капличку. Це місце стало одним із тих незримих ниточок, що поєднував людину з Богом.

       Взимку за кошти сальницької громади були куплені дві ікони, котрі встановили в храмі для намолення, а тепер  віряни з отцем Сергієм хресною ходою доставили ікони в капличку.

        Цю непересічну подію  відвідала та подарувала в капличку ікону Любов Ярославівна Юрчишина, сільський голова Леонід Іванович Мар’євич,  інші благодійники та ініціативна група села, що доклали неабияких зусиль для облагородження цілющого джерела. Відбулося освячення новопоставленого хреста, ікон та самої каплички отцем Сергієм.

Краса землі моєї – діти

  Міжнародний День захисту дітей – чудове свято, яке у всьому світі відзначається в перший день літа. Сьогодні особливим змістом наповнюємо слова побажання, щоб наша малеча у всьому світі жила в добрі і мирі. На жаль, на сході України йде жорстока війна. Сотні діточок позбавлені права жити в рідному домі, а ще більше 600 із них -- заліковують рани від вибухів снарядів та мін.

      Діти-читачі нашої бібліотеки взяли активну участь у конкурсі дитячого малюнка "Сонце дитинства" присвяченого Дню захисту дітей. У своїх яскравих роботах вони показали своє бачення щасливого дитинства, те, що для них найважливіше у їхньому житті. Це, насамперед, блакитне мирне небо та яскраве сонечко над маленькими голівками, мама і тато поруч, безтурботне захищене дитинство.

      Ростіть здорові і летіть крилато!

                     

     А гуси-лебеді летять над моїм життям...

        24 травня  виповнилося 105 років з дня народження нашого земляка талановитого подільського письменника Михайла Панасовича Стельмаха(1912 –1983), що народився в с. Дяківці  Літинського р-ну Вінницької області. Стельмах не тільки  український письменник,  а й поет, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей. Член Спілки письменників України. Одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932-33 та боротьби ОУН-УПА проти СРСР.

         Для ширшого ознайомлення читачів з життєвим шляхом письменника та його талановитою безсмертною творчістю в бібліотеці підготовлено книжкову виставку-портрет: «А гуси-лебеді летять над моїм життям...»,  де представлена біографічна література  та його твори: «Щедрий вечір»,  «Гуси-лебеді летять» «Казка про правду та кривду», «Поміж березами дівча іде», «Рідня», «Тільки хвилі, і небо блакитне»,  «Чотири броди», «Правда і кривда» та ін.