Життя  сповнене  важких  випробувань.

        Є люди, наче зорі, вони світять все життя і своїм світлом зігрівають усіх оточуючих. Такою людиною в нашому селі є Натертишева Антоніна Микитівна, ветеран війни та праці, що пройшла всю війну юною медсестрою, нагороджена орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу», ювілейними медалями.          2 лютого  сільський голова Мар’євич Л.І., голова організації війни і праці Ісаченко О.В. та завідуюча бібліотекою  Степаненко В.І. з привітаннями та побажаннями здоров’я, довголіття, добра та миру завітали до ошатної господи  95-річної ювілярки.          Важким та непростим виявився життєвий шлях Антоніни Микитівни. Після закінчення четвертого класу ще дитиною пішла працювати в радгосп «Райгородський», у 18 – поїхала в Москву, де працювала в медпункті.        Двадцятирічною дівчиною в листопаді 1941 була мобілізована до лав Червоної Армії, пройшла військовий шлях через Прибалтику та Білорусію, рятуючи тисячі солдат від смерті. Доводилося з бойовими подругами робити операції та перев’язки під обстрілами та бомбардуваннями.
       Демобілізувалася в 1946 році і знову була переведена в гарнізонний госпіталь в м.Таллін, де працювала до 1951 року. Вийшовши заміж, працювала в Ленінградському дитячому будинку, своїх дітей не мала, всю любов віддавала чужим дітям. Після виходу на пенсію повернулася в рідну Сальницю доглядати сестру-інваліда, котру нещодавно похоронила.

   З   важкими, але цікавими спогадами Антоніни Микитівни всі бажаючі мають змогу ознайомитися в нашій бібліотеці.

.

На  Аскольдовій  могилі – український цвіт.

       Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічних Крутам не було. 29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила  всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддали своє життя, але відстояли честь України.

       З виступом військ М. Муравйова з Харкова на Київ почалася московська-українська війна. В четвертому  Універсалі уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами, а 5 січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету було ухвалено приступити до створення студентського куреня Січових Стрільців.

        27 січня  добровольчий студентський курінь в кількості 300 студентів вирушив назустріч більшовицьким військам. Проти них рухалася  частина військ Муравйова кількістю 6 тисяч багнетів. Зранку грянула нерівна битва. Майже всі сміливці загинули. Полонених  юнаків  було жорстоко закатовано.

       З метою ознайомлення читачів  з історією подвигу студентів під Крутами в бібліотеці було підготовлено день інформації та книжкову поличку «Герої Крут – ніхто не забутий».

        Пам’ятаймо про їхній подвиг, шануймо пам’ять.

       Ще юнаки, ще майже діти,

         А навкруги і смерть, і кров,

                 На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

        Полків його не зупинити,

        Та рано тішитесь, кати:

               Коли стають до зброї діти,

            Народ цей – не перемогти.

                                    М. Луків.

Святе Хрещення  Господнє.

        Водохреще, або Йордана – третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують  хрещення на  Йордані Христа. Відтак у всіх селах, де є церкви, в цей день святять воду. Зранку люди ідуть в церкву, де священик править службу, після чого освячує воду, занурюючи в неї срібного хреста.

        Віддавна в народі воду, посвячену на Водохреща, вважали своєрідною панацеєю од багатьох недуг;  нею також святили будівлі, тварин, збіжжя тощо.

        Після служби в церкві сальничани разом з отцем Сергієм відправились до вирубаної заздалегідь ополонки з хрестом , де також освячувалась вода, після чого всі бажаючі мали змогу окунутися в цілющу воду.

Земля  і  небо   нині  торжествують.

       З якою радістю, бурхливим захопленням і водночас теплотою ми зустрічаємо в зимові дні  Різдво Господа Ісуса Христа, співаючи колядок .

       Оспівування чуда,  яке явив Христос, в українських різдвяних піснях переплітаються з мотивами давніх традицій  святкування, пов’язаних з матеріальною культурою, які через    століття  ще з язичества дійшли до наших днів:

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся...

Печіть паляниці з ярої пшениці, радуйся...

         Цю найпопулярнішу в Україні колядку перейняли й сусідні народи. І не тільки через чарівність її мелодії. Веселе ходіння ряджених по хатах, багаті столи з обов’язковою кутею, а також ворожіння, народні забави – все це невід’ємні атрибути Різдвяних свят. Та найважливішим у цьому святі є те, що і діти, і навіть дорослі у святі дні Різдва сподіваються на чудо, на здійснення мрій.

Сальницька сільська бібліотека щиро вітає всіх з Новим 2016 роком та Різдвом Христовим!

Щиро вітаємо Вас з Новим роком та Різдвом Христовим ! Нехай Ваші серця будуть зігріті любов’ю і теплом, домівки повняться добром, радістю та Божим благословінням, а очі світяться щастям. Нехай з останніми хвилинами Старого року Вас покинуть турботи та негаразди, а Новий - 2016 рік буде щедрим на цікаві плани, нові досягнення та професійні перемоги. Бажаємо щоб Різдвяна зоря запалила у Ваших серцях вогонь віри та любові, надії та оптимізму, наснаги та невичерпної енергії !

                                      

Неперевершений  майстер  драматургії

    14  грудня   минуло  175 років  від дня  народження  талановитого  драматурга,  поета  і  прозаїка,  актора  і  режисера,  перекладача  і  активного  громадського  діяча  Михайла  Петровича Старицького.

       Старицький  народився  в  1840 році  на  Полтавщині  у  дворянській  дрібнопоміщицькій  родині.  Рано  зостався  сиротою,  виховувався  в  сім’ї  Віталія  Лисенка – батька  майбутнього  композитора  Миколи  Лисенка. Закінчив  Київський  університет  юридичний  факультет.

       Непересічний багатогранний  талант Старицького  найповнішою  мірою виявився в театральній  діяльності:  він  був організатором  і  активним  і  активним  членом  Київського  літературно-артистичного  товариства.  Актор  і драматург,  Старицький  став  керівником  першої  професійної  української  театральної  трупи.

       Його  драматургічна  спадщина  містить  близько  30  п’єс.  Серед оригінальних  творів  найбільшу  увагу  привертають  соціально-психологічні  п’єси «Не судилось»,  «Талан»,  «Ой,  не  ходи Грицю,  та й  на  вечорниці»,  «Богдан  Хмельницький»,  «Маруся  Богуславка»,  «За   двома  зайцями»  тощо.

         Усе  життя  та творча діяльність  Михайла  Старицького  були  підпорядковані  розвиткові  національної  культури, піднесенню  її  на  світовий  рівень,  розширенню  обріїв  українського  театру.

       З  метою  ознайомлення  читачів  з творчістю  великого  драматурга  в бібліотеці підготовлено  виставку творів Старицького, а  в  актовій  залі  школи  цікаво  та  змістовно пройшла  інсценізація п’єси Михайла  Старицького  «Ой, не  ходи  Грицю,  та  й  на  вечорниці»  за  участю  учнів  11  класу.

Україна – правова  держава

      Кожна  людина  потребує  захисту  своїх  прав  і  свобод.  Вони  є  непорушними.  Кожен  має  право  на  правову допомогу.  Права і  свободи  людини  захищаються  судом.

       Кожен  громадянин  України  має  конституційне  право 

на  працю,  на  відпочинок  та  соціальний  захист,  на

охорону  здоров’я  та  освіту.

      10  грудня – Міжнародний  день  захисту  прав  людини. Про свої  права  та  обов’язки  а  також  про  захист  своїх прав  мають  змогу ознайомитись  читачі  бібліотеки  з  книжкової  виставки «Україна – правова  держава».

      На  виставці   представлено  основи  правознавства,  коментарі цивільного,  адміністративного,  процесуального  кодексу  України,  вибрані  рішення  європейського суду  з  прав  людини,  а  також  брошури  рубрики «Посилення  правових  можливостей».