Бабин Яр: трагедія та пам’ять

       75 років відділяє нас від страшної трагедії в Бабиному Яру. Пам’ять Бабиного Яру увійшла до світової історії як один із символів масових злодіянь нацистів проти людства під час Другої світової війни.
      За три роки німецької окупації Києва Бабин Яр став колосальною за масштабами братською могилою понад ста тисяч людей.

       Бабин Яр справедливо пов’язують з місцем масової страти єврейського населення України. Але, потрібно зазначити, що в противотанковому рові, який був виритий влітку 41-го на території Бабиного Яру, були поховані також біля двадцяти тисяч  військовополонених -- командирів, бійців  Червоної Армії та моряки Дніпровського загону Пінської військової флотилії. В лютому 42-го в Бабиному Яру були страчені і українські націоналісти, серед них була і поетеса Олена Теліга.

        В бібліотеці відкрито поличку-пам’ять «Жахи урочища Бабин Яр» з метою вшанування пам'яті жертв Холокосту та ознайомлення читачів з найтрагічнішою сторінкою другої світової війни.

       

Перший  президент  України

        29 вересня минає 150 років з дня народження Михайла Грушевського (1866-1934) — визначного історика, археолога, літературознавця, соціолога, публіциста, письменника, організатора української науки, громадсько-політичного і державного діяча, засновника Української Народної Республіки. Саме з його творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження української культури і науки, історичної свідомості й національної гідності народу. В період з березня 1917 до квітня 1918 року Грушевський вів активну політичну діяльність як голова Центральної Ради і перший президент УНР.

       З метою відзначення цієї непересічної дати та ширшого ознайомлення читачів з величною особистістю Грушевського, в бібліотеці підготовлено книжкову виставку  «Грушевський – видатна постать України».

          

     

             До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!

             Високий дух летітиме далеко…

             Аби сказати: «Зупинися, мить!»

             Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»

                 Cтежки його долі

О, як я тебе кохаю,

Моя Україно мила!

Це ти мені в світ, я знаю,

Дороги ясні відкрила!

                 (Я.Шпорта)

         15 вересня виповнилося  94 роки з дня народження талановитого поета сальничанина Ярослава Гнатовича Шпорти (1922-1956). За короткий час своєї талановитої пристрасної творчості він написав і видав 11 книг прекрасної поезії і вніс вагомий вклад, нев’янучий вінок своєї поезії в українську літературу.

          З нагоди цієї важливої дати в актовій залі Сальницької школи пройшла літературна година з життя і творчості поета «Співучий Шпорта з добрими очима». Учні згадали дитячі та юнацькі роки поета, його фронтове минуле, читали його прекрасну поезію, одинадцятикласники інсценізували його безсмертну «Баладу про Олесю». Звучали пісні про рідне село поета у виконанні народного аматорського ансамблю «Берегиня», про рідну Україну, яку він так палко любив, у виконанні Каті Гузенко та Маши Крикун. Пісня на вірш Ярослава «На камені ромашка не зросте»  прозвучала у виконанні музичного керівника колективу Павла Дубового. Доповненням до заходу стала книжково-документальна виставка «Поетичне слово Ярослава», що підготувала завідуюча сільською бібліотекою.

         Його талановитого творчого доробку було б значно більше, та його життєвий політ обірвався надто рано --  на 35-у році життя. Це величезна втрата для всіх нас та для української літератури. Наш земляк Микола Шеремета в свій час написав в пам’ять про Ярослава Шпорту такі слова:

Недописав, недоспівав

Про світлий день, високі трави,

Як нам бракує, щоб ти знав,

Тебе між нами, Ярославе!

Твоєї дружньої руки,

Від серця щирої розмови.

Я вірю – не зітруть роки
Твоє дзвінке, натхненне слово!

         Першовересень  строкатий всіх дітей                                             вітає з святом!

                     Пісня дзвоника лунає по всій Україні,

                     Він у перший клас скликає школяриків нині.

         Ось і осінь розпустила свої ніжні фарби кольорів і запросила ласкаво до Сальницької школи всіх школярів. У дворі школи традиційно пройшла святкова лінійка, де іменинниками були перш за все першокласники. Вони з захопленням читали віршики та отримували подарунки від одинадцятикласників, представників аграрних фірм села та депутатів обласної і Верховної Ради України. Директор школи вручив дітям Подяки за участь у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Мрії про Україну: дитячий погляд», що проходив поетапно у Сальницькій сільській бібліотеці, Хмільницькій районній бібліотеці для дітей та Вінницькій обласній бібліотеці для дітей ім. І. Франка. Подяки отримали 14 школярів, що взяли активну участь у конкурсі присвяченому 25-й річниці Незалежності України.

       Ми вітаємо щиро учнів, вчителів, батьків, студентів з початком нового навчального року. Зичимо успіхів у навчанні, миру на нашій святій землі, віри у щасливе майбутнє. В добрий час!

Вічно  житиме  моя Україна

 Моя єдина Батьківщина,

 В піснях оспівана земля.

 Я хочу, щоб війна скінчилась

 І доля світлою була!

        24 серпня Україна відсвяткувала 25-річчя своєї незалежності. Ця дата втілює в собі давнє прагнення нашого народу до свободи та самовизначення. Незалежність стала новою точкою відліку в житті кожного з нас, адже майже тисячу років українці прагнули жити вільно та сповідувати свої традиції на рідній землі.

       Святкуючи разом з усією країною, наша бібліотека прийняла участь в показі світлиць «Щедра господа», що відбувся 19 серпня в селі Уланів. Сальницька світлиця була наповнена старовинними предметами народного вжитку, традиційними українськими cтравами та сучасними вишивками майстринь-вишивальниць:  В.С. Ісаченко, Тетяни Чехівської, Людмили Гаврилюк, Оксани Кондель. З народною піснею перед присутніми виступив народний аматорський ансамбль «Берегиня» Сальницького Будинку культури.

      В бібліотеці було підготовлено книжкову виставку «Це моя Україна, це моя Батьківщина», з якої читачі дізнаються про історію України, невичерпний пласт її традицій, про свята та обряди нашої країни, а також становище України в сучасному світі.

      Нехай наша країна процвітає, люди  живуть гідно і нарешті настане мир!  Слава усім героям які здобули, боронили і боронять зараз нашу незалежність! Слава Україні!

В пам’яті вдячних земляків

        18 серпня виповнюється 110 років з дня народження Героя Радянського Союзу полковника Флора Євстаховича Столярчука (1906 – 1944р.р.),  начальника політвідділу  150-ї окремої танкової бригади (з-я Гвардійська Армія, 1-й Український фронт).

          Столярчук народився 1906 року в с. Сальниця в селянській християнській сім’ї. В 1933 р. закінчив 3 курси Київського інституту механізації і електрифікації. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939-40р.р., визвольного походу радянських військ в Західну Україну і Західну Білорусію 1939 р. На фронті Великої Вітчизняної війни з червня 1941р.

        Влітку 1944р. приймав участь у відбитті контратак. 14.07.1944р. в бою біля с. Підбереззя Горохівського району  Волинської області героїчно загинув. За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і виявленими при цьому відваги і героїзму, Приказом Президії Верзовної Ради СРСР від 23 вересня 1944 р. Ф. Є. Столярчуку посмертно присвоєно  звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений 2 Оденами Леніна, Орденом Червоного прапора, 2 Орденами Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Червоної Зірки, медалями. Захоронений в м. Луцьку на Меморіалі Слави. Його іменем названо вулиці  в с. Підбереззя,  Сальниці, в містах Хмільник, Горохів. 

Меморіальна дошка встановлена в с.Підбереззя

Меморіальна дошка встановлена в с.Сальниця.

       В  Сальницькій середній школі відкрито його музей, біля школи встановлено погруддя героя.

        Вшановуючи пам’ять героїчного земляка, зав. бібліотекою В. Степаненко підготувала книжково-документальну виставку «В пам’яті вдячних земляків», завдяки якій читачі бібліотеки зможуть ознайомитися з біографією героя, спогадами родичів та історією його подвигу.

      Відлітають у вічність роки. Скільки б їх не минуло, вони не зітруть у народній пам’яті імена захисників  Вітчизни, пам’ять про них, про їхні подвиги.